дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок».

Система дошкільної освіти Кривого Рогу, як і вся освітня система України продовжує нести втрати, оскільки частина дитячого населення віком

від 2-х до 6(7) років не може повернутися до повноцінного освітнього процесу вже більш ніж упродовж трьох років.

Освітні втрати дошкільної освіти, як і загальної середньої освіти носять комплексний зміст і включають найбільш виражені навчальні, соціокультурні, фізичні та психологічні втрати.

В умовах дистанційної дошкільної освіти виникають труднощі у мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, ускладнення в забезпеченні

своєчасної психосоціальної та емоційної підтримки здобувачів дошкільної освіти, знижується результативність соціокультурного і фізичного розвитку дітей.

Недостатня сформованість наскрізних навичок та вмінь, низький рівень соціальної компетентності, пізнавальної активності, прогалини у знаннях з певних освітніх напрямів, зумовлять ще більші втрати на наступному етапі

навчання - в початковій школі, ускладнять формування готовності до нової соціальної позиції «школяр».

ІІ. Аналіз освітніх втрат та їх наслідків

Ці фактори спричинили негативні наслідки, які в першу чергу виражаються такими навчальними втратами:

- неповне охоплення дітей дистанційною та змішаною формою освіти значною мірою вплинуло на забезпечення якості дошкільної освіти;

- обмеженість навчального часу для проведення корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

- обмежені технічні можливості ЗДО ускладнило підготовку та проведення дистанційних форм навчання дошкільників;

- неможливість проведення педагогічної діагностики щодо визначення актуального стану сформованих у дитини умінь, навичок і знань відповідно

віку та Базового компоненту дошкільної освіти вплинуло на якість освітнього процесу та задоволення індивідуальних освітніх потреб дітей.

Суттєвий вплив на забезпечення повноцінного розвитку особистості має організація соціокультурного простору в закладах дошкільної освіти, створення умов для успішної соціалізації дитини дошкільного віку. В умовах

дистанційної дошкільної освіти знижується результативність соціального

виховання, соціокультурного розвитку дітей, що пов’язано з наступними

причинами:

- травмуючий вплив навколишнього середовища в умовах військової агресії;

- неможливість створити в умовах дистанційного навчання повноцінні умови для формування особистого досвіду пізнання дітьми навколишнього

світу.

Відсутність можливостей забезпечити повноцінну життєдіяльність дітей в умовах живого соціального середовища в закладі дошкільної освіти в онлайн-режимі призвело до соціокультурних втрат:

- зниження рівня соціалізації та адаптації в навколишньому середовищі;

- труднощі в формуванні м’яких навичок.

Проведення освітнього процесу в дистанційному форматі під час пандемії та військової агресії негативно позначилось на здоров’ї дітей

передшкільного віку та педагогів, а саме:

- нестабільний режим дня дитини;

- зниження рухової активності порушило процеси нормального розвитку дитини, формування у неї правильної постави;

- робота з комп’ютером негативно вплинуло на зір, як дорослих, так і дітей.

Формування емоційної сфери, збереження психологічного здоров’я дитини передшкільного віку має бути в центрі уваги дорослих. В організації освітнього процесу педагогам закладів дошкільної освіти необхідно враховувати низьку причин, які негативно впливають на психоемоційний

стан дітей:

- психотравмуючі ситуації, викликані воєнними подіями в нашій країні;

- вимушене переселення, міграція;

- втрати близьких людей, найближчого оточення;

- обмеження можливостей для комунікації дітей із однолітками та з педагогами;

- ускладнення в забезпеченні своєчасної психосоціальної та емоційної підтримки дітей дошкільного віку під час дистанційної освіти;

- нестабільний психосоціальний та емоційний стан учасників освітнього процесу (дітей, педагогів, батьків).

Ці фактори можуть призвести до негативних наслідків:

- підвищити рівень емоційного напруження і тривожності у дітей;

- призвести до порушень емоційних і поведінкових реакцій;

- сформувати страхи;

- знизити мотивацію до навчально-пізнавальної діяльності;

- погіршити розвиток психічних процесів: мислення, пам'яті, уваги

тощо.

Сьогодні всі учасники освітнього процесу більш, ніж будь-коли раніше, потребують психологічної підтримки і допомоги, розвитку стресостійкості.

Наслідком освітніх втрат можуть бути негативні процеси щодо формування майбутньої компетентної особистості.

ІІІ. Мета та завдання

Метою діяльності закладу дошкільної освіти щодо подолання освітніх втрат є реалізація спільних заходів органів управління освітою, закладів дошкільної освіти, наукових установ, громадських організацій, спрямованих на подолання освітніх втрат дітей дошкільного віку, викликаних особливостями організації освітнього процесу в 2020-2023 роках.

Досягнення мети передбачає вирішення завдань на 2023-2024 навчальний рік:

- популяризувати науково-теоретичні, методичні, психолого-педагогічні засади, спрямовані на компенсацію освітніх втрат дітей дошкільного віку;

- визначити потреби учасників освітнього процесу у компенсації освітніх втрат;

- розробити консультативно-методичні рекомендації і заходи, що забезпечать умови для усунення освітніх втрат здобувачів дошкільної освіти;

- залучити педагогів закладів дошкільної освіти міста до педагогічної діяльності, що сприятиме подоланню освітніх втрат дітей (навчальних,

соціокультурних, фізичних, психологічних);

- забезпечити педагогам умови для опанування навичками гнучкого планування освітньої діяльності задля усунення або мінімізації освітніх

втрат;

- впровадити інструментарій оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи –

«Чарівні перетворення», розроблений у лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Чарівні перетворення» (лист МОН від 31.05.2023 №1/7735-23);

- забезпечити комплексну психологічну й соціально-емоційну підтримку учасників освітнього процесу в умовах війни та в повоєнний час;

- адаптувати діючі освітні програми до індивідуальних потреб здобувачів дошкільної освіти, враховуючи рівень їх освітніх втрат, місце проживання, соціальні ресурси родин, отриманий дітьми травматичний

досвід;

- впровадити різноманітні види профілактичної, фізкультурно-оздоровчої та здоров’язбережувальної діяльності в різні форми освітньої діяльності;

- ефективно використовувати доступні цифрові освітні ресурси для подолання освітніх втрат дітей дошкільного віку;

- впроваджувати в освітній простір закладів дошкільної освіти міжнародні, всеукраїнські проєкти і програми, ініційовані Міністерством

освіти і науки України, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ в Україні) та

іншими міжнародними і громадськими організаціями, що сприятимуть

набуттю дітьми ключових компетентностей, передбачених Державним

стандартом дошкільної освіти.

ІV. Нормативно-правові засади:

- закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства»;

- Указ Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002 «Про

Національну доктрину розвитку освіти»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року

№988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері

реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період

до 2029 року»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року №301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти»;

- Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 №234;

- Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти), затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 №33;

- проєкт рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на тему: «Освітні втрати й освітні розриви на рівні загальної середньої освіти: вимірювання та механізми подолання»

- Концепція освіти дітей раннього та дошкільного вік, затверджена Президією Національної академії педагогічних наук України ((протокол №1-2/8-119 від 18.06.2020 р.);

- методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»;

- Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Державної установи «Український інститут розвитку освіти» щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану.

V.Очікувані результати

Виконання основних завдань і заходів забезпечить:

- підвищення професійної компетентності та мотивації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти міста до подолання освітніх втрат дітей дошкільного віку (навчальних, соціокультурних, фізичних, психологічних);

- спрямування професійних спільнот педагогічних працівників ЗДО міста на виявлення, розповсюдження, впровадження кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду та інструментарію щодо виявлення і подолання освітніх втрат;

- ефективне використання цифрових освітніх ресурсів для результативного функціонування та подолання освітніх втрат дітей;

- здійснення якісної діагностики та оцінювання динаміки мінімізації освітніх втрат, запровадження гнучкого планування та коригуючого освітнього процесу (коригування та подолання навчальних, соціокультурних, фізичних і психологічних втрат);

- адаптація освітніх стратегій, освітніх програм та освітнього процесу до індивідуальних освітніх потреб здобувачів дошкільної освіти;

- підвищення мотивації дітей до навчально-пізнавальної діяльності;

- підвищення відповідальності батьків за забезпечення рівня дошкільної освіти в умовах сім’ї;

- підвищення престижу різних форм надання дошкільної освіти ЗДО (дистанційної, змішаної, очної);

- поширення пріоритету здорового способу життя;

- надолуження та розвиток психосоціального здоров'я та емоційна підтримки здобувачів дошкільної освіти.

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 234 КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Подолання освітніх втрат педгодина