КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 234 КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 





Консультації

 

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

1.Стимулюйте інтелект дитини. 
Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче. 

2. Формуйте самоповагу. 

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. 

3. Навчіть дитину спілкуватися. 

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: 
• щира любов до батьків дає відчуття захищеності; 
• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних; 
• зовнішня привабливість: одяг, манери; 
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників. 
• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; 
• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову. 

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора. 

Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо. 

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників. 

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба". 

Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу. 

7. У кожної дитини має бути гарний друг. 

Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей. 

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися. 
Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки. 

9. Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі. 

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. 

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить. 

 

 

 

Під час карантину

 

разом з дітьми вдома

 

 

 ВІРШИКИ Й ЗАГАДКИ

ДЛЯ СУПРОВОДУ ГІГІЄНІЧНИХ ПРОЦЕДУР ДОШКІЛЬНИКІВ

                               Галина Чорнобицька

Добре руки помила  

Доню! Ручок не помила,

А вже коржика вломила?

І до столу хочеш сісти.

Як ти будеш кашку їсти?

В тебе ж пальчики й долоні

Від пісочку аж червоні.

Доня руки мила, мила,

Білу піну з мила збила

І водички не жаліла.

Як помила, аж зраділа,

Поспіша до столу сісти

Полуниці й кашу їсти.

                          

                         Грицько Бойко

Здоровим будь!

Ось горобчик сів на стовпчик.

Чистить пір'ячко горобчик.

Потім пурхнув на плетінь:

— Я чистенький! Цвір-цвірінь!

 

            ***

Наші діти-малюки

Миють руки залюбки,

Рукавички загортають,

Руки милом натирають.

Під водою довго миють,

Витиратися уміють.

Люблять воду всі малята,

Як маленькі каченята.

 

            ***

Водичко, водичко,

Умий мені личко,

Щоб сяяли очки,

Червоніли щічки,

Щоб ротик сміявся,

Щоб зубчик кусався.

                                       

                                        Анатолій Костецький

             ***

Вмиває кішка кошенят,

Вмиває кізка козенят,

Мене водою з милом

Щоранку мама миє.

 

             Загадки

Мишеня до столу сіло,

Лапки ледве намочило,

Лінувалось добре мити

Поспішало їсти й пити.

Ні, не можна так робити,

Руки треба завжди мити

Милом, теплою водою

Діткам всім перед їдою!

Щоб мікроби позмивати

І хвороб тоді не знати!

Коли миюсь, чи вмиваюсь,

Потім ним я витираюсь.

Витирати сухо звик

Мій м'якесенький... (рушник).

 

        

Я —  маленька полотнинка,

Випрана дбайливо.

Не серветка, не хустинка,

Знаю своє діло.

Я до щічок, до голівки

Притулюсь ласкаво,

Я вберу усі краплинки

З тіла після ванни.

Я не гість — хазяїн в домі,

І лежати я не звик.

Вам ім'я моє відомо,

Пригадайте, я ... (рушник).

 

      

Якщо з песиком погрався

Чи поснідати зібрався,

Пам'ятай просту науку —

Неодмінно вимий руки.

Як купатися ідеш

І мене також береш.

Я гладеньке й запашне,

Ти намилюєш мене.

Всі мікроби змило

Я — корисне... (мило).

 

        

Лежить на полиці річ невелика,

Потреш її в руках —

Бруд умить зника. (Мило)

 

 

Гладеньке, запашне,

Миє чистенько,

Треба, щоб у кожного було,

Що, малята?  (Мило)

 

Мию, мию без жалю, мию там,

де брудно, цю роботу я люблю,

хоч від неї худну. (Мило)

 

 

 

1 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПТАХІВ

Допомога пернатим – доступна і благородне заняття для юних любителів природи.

 

Шпаківня – це гніздо, яке можуть заселити шпаки, горобці, мухоловки, іноді дятли, білки. А значить поряд з вашим будинком буде знаходитись маленьке пристанище для тварин із Червоної книги. Таким чином, можна спасти тварин, яким загрожує зникнення.

 

Вішати біля свого житла шпаківні – стара традиція. Птахи, які живуть поряд, приносять велику користь в боротьбі зі шкідниками. Наприклад, один виводок шпаченят за 5 днів може з’їсти біля 1 000 хрущів та їх личинок. А ще птахи радують нас, жителів сіл і міст, своїм співом.

 

Штучні гнізда для птахів можна будувати і розвішувати протягом всього теплого сезону, а не тільки навесні, як думає багато хто.

 

За давнім українським повір’ям, після 24 лютого із вирію починають повертатися перелітні птахи.

 

1 квітня – Міжнародний день птахів.

 

Тому український хлопчик Добрик та дівчинка ДОБРИЧКА звертаються до вихованців дошкільного закладу й закликає всіх дорослих приєднатись до природоохоронних заходів Міжфракційного депутатського об'єднання зі сприяння здійсненню Програми «Добрик-Всесвіт» Верховної Ради України й  добре підготуватися до зустрічі птахів із вирію:

 

на кожному ігровому майданчику, біля кожного великого будинку повісити хоча б по 1-2 Добрик-Будиночки для птахів та закликати їх:

 

Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!..

 

Парад «ДОБРИК»-будиночків для перелітних птахів відбудеться в дошкільному закладі 26 березня.         

                       

Вчіть дітей творити добро!

 

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ

ВЕСНА

Т.Шевченко

 

Весна. Садочки зацвіли,

Неначе полотном укриті.

Росою Божою умиті,

Біліють. Весело землі!

 

Встала весна

Т.Шевченко

 

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила:
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають…

 

Тече вода з-під явора

Т.Шевченко

 

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

 

Зацвіла в долині

Т.Шевченко

 

Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.

Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.

 

НЕ ЦУРАЙТЕСЬ!

Тарас Шевченко


Не цурайтесь
того слова,
що мати співала,
як малого сповивала,
з малим розмовляла.

 

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ

Тарас Шевченко


Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів

 

 

ВЕЧІР

Тарас Шевченко

 

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люде, що одпочинуть,

А я дивлюся... і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Лину я, лину, думу гадаю,

І ніби серце одпочиває.

Чорніє поле, і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря.

 

 

СЕЛО! І СЕРЦЕ ОДПОЧИНЕ!

Тарас Шевченко

 

Село! І серце одпочине!
Село на нашій Україні —
неначе писанка, село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром.

Сам Бог витає над селом.

 

 

ТОПОЛЯ!

Тарас Шевченко

 

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Нащо зеленів?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.

 

 

САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ

Тарас Шевченко

 

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

 

 

І ДОСІ СНИТЬСЯ …

Тарас Шевченко

 

І досі сниться: під горою

Меж вербами та над водою,

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

І досі сниться, вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе. А дід сидить

І усміхається, і стиха

Промовить нишком: «Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги?»

 

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, Отче наш.

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.

 

 

ОЙ ДІБРОВО – ТЕМНИЙ ГАЮ!

Тарас Шевченко

 

Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом —

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою —

Та й спать ляже, втомившися

Турбóю такою.

    

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерство освіти і науки вкрай стурбовані станом, що склався з травмування і загибеллю дітей внаслідок нещасних випадків.

Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина, особливо до батьків.

За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 3 дитини!

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Незабаром канікули. На жаль, вони не проходять без прикрих випадків(пожежі, утоплення) з вини дитини.

Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки — першопричини сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні із вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди — потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

 

Дитину не карають:

  1. За те, що вона чимось не  влаштовує дорослих: наприклад, холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка – за рухливість, флегматика – за повільність, меланхоліка – за плаксивість.
  2. Під час їжі.
  3. Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.
  4. За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини.
  5. За  повільність, незібраність; за забруднений  і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин.
  6. На людях (в автобусі, на вулиці) , адже це ще й публічне приниження.
  7. При молодшій дитині, оскільки  підривається авторитет старшої.
  8. За емоційність, імпульсивність, енергійність.
  9. Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного.
Як можна допомогти дитині добре поводитись?
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. 
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.


Факти, що можуть Вас здивувати...
  1. Діти часто не розуміють, чому їх покарано
  2. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
  3. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
  4. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
  5. Діти мають право на позитивне ставлення до себе
  6. Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

 

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. 
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень. 
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді. 
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо. 
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку. 
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. 
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня. 
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється. 
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

 

Гра — провідна діяльність дитинства.

 

Найважливіша ознака дитячої гри — цілковита захопленість, дитина повністю поринає у гру. Трапляється, що вона забуває про все — їжу, сон, оточуючих, реальне життя. У такі хвилини дитина живе в іншому світі. Крім цього, подібна захопленість доповнюється емоційною насолодою. Тому не варто дивуватися, якщо дитина розлючується, коли дорослі необережно порушують її гру, переривають те, що повинно тривати в її фантазії,— відбувається конфлікт двох світів, двох розумінь серйозності справи. З точки зору дорослих, дитина всього лише грається і вже час займатися кориснішими справами (вечеряти, вмиватися, гуляти тощо). А з точки зору дитини, вона зайнята дуже цікавою роботою, і перш ніж іти кудись, вона повинна її доробити.

Чого ж діти вчаться під час гри? Насамперед, дитина відкриває власне тіло, світ, знайомиться з речами, їхніми властивостями та призначенням. Гра активізує дитину, тримає напоготові її нервову систему, виробляє імунітет проти прикростей і тиску. Під час гри тренуються рухові здібності, створюються передумови для вправляння у розумових здібностях, дитина вчиться орієнтуватися на площині та в просторі, розширюється її світогляд. І це ще не все: під час гри дитина збагачує також і світ своїх переживань, повторює та знову переживає все приємне та неприємне, що щодня відбувається довкола неї та з нею.

Гра старшого дошкільника відзначається своєрідним переходом до нової якості гри. Дитина вчиться гратися не тільки поруч або в компанії дітей, але й, що є найголовнішим,— разом із ними. Йдеться в буквальному розумінні про зіграність. Така перша зіграність багато що визначає в житті людини. По суті, вона означає початок співіснування разом із однолітками, зі своїм поколінням. Гра з іншими дітьми — не забавка, не заповнення вільного часу, якого в дитини вдосталь. Гратися з іншими дітьми означає розділяти з ними час, місце, іграшки, думки, плани. Дитина дізнається на практиці, що вдається лише та справа, до якої кожний у міру своїх сил докладе рук, а це вже є основами співпраці. У вільному спілкуванні з однолітками дитина вчиться тактики та практики взаємин, їй доводиться бути як співробітником, так і товаришем.

Отже, під час гри дитина змушена вчитися розуміти особливості характерів інших, оцінювати їхні вчинки, пристосовувати свою поведінку до їхніх вимог — а це вже вагома школа практичної психології.

Гру недарма називають дев'ятим валом дитячого розвитку. Те, на що дитина здатна в процесі гри, ще недоступно їй в будь-якій іншій діяльності. Граючись, вона швидше поділиться з однолітком, поступиться йому, допоможе, виявить витримку та терпіння. В ігровій формі легше запам'ятати, вивчити, зрозуміти новий матеріал. Розвиток самостійності, відповідальності, уміння стримувати свої бажання, зважати на інших — усе це виникає насамперед під час гри.  

У старшому дошкільному віці гра стає сюжетно-рольовою: діти перебирають на себе ролі дорослих людей і в узагальненій формі, в ігрових умовах відтворюють діяльність дорослих і взаємини між ними. Дитина, обираючи та виконуючи роль, набуває відповідного образу — мами, лікаря, водія, пірата — та зразки його дій.

Дорослий і його дії стають для дитини зразком не тільки об'єктивно, але й суб'єктивно: дитина не просто імітує дії дорослих, вона ототожнює себе із соціальною роллю дорослого. Сюжет — сфера дійсності, яка відбивається під час гри. Спочатку дитина обмежена родиною, тому її ігри пов'язані здебільшого із сімейними, побутовими проблемами.

Згодом, у міру засвоєння нового, дитина починає використовувати складніші сюжети — виробничі, військові тощо. Гра на той самий сюжет поступово стає стійкішою, тривалішою. Старші дошкільники здатні гратись в одне і те саме кілька годин поспіль, а деякі їхні ігри можуть тривати навіть кілька днів. Діти, які перебувають у загальній системі взаємин, розподіляють між собою ролі перед початком гри і підпорядковані обумовленим правилам виконання певної ролі, жорстко контролюючи послідовність їх дотримання.

Гра сприяє становленню також і довільної поведінки дитини. Механізм керування своєю поведінкою (тобто дотримання правил) формується саме під час гри, а вже згодом упроваджується в інших видах діяльності. Довільність припускає наявність зразка поведінки, який наслідує дитина, і контролю. Під час гри зразком є не моральні норми або інші вимоги дорослих, а образ іншої людини, чию поведінку копіює дитина. Самоконтроль з'являється тільки в період завершення дошкільного віку, тому спочатку дитина потребує зовнішнього контролю — з боку її товаришів по грі. Спочатку діти контролюють одне одного, а потім — кожний сам себе. Поступово зовнішній контроль зникає із процесу керування поведінкою, і образ починає регулювати поведінку дитини безпосередньо.  

У цей період дитині ще складно перенести механізм довільності, що формується під час гри, на неігрові ситуації: те, що легко вдається дитині в процесі гри, значно гірше виходить на вимогу дорослих (наприклад: під час гри дошкільник може тривалий час перебувати у позі вартового, але стояти прямо і не рухатися за наказом дорослого йому важко).

За сприятливих умов розвитку на момент вступу до школи дитина здатна керувати своєю поведінкою цілком, а не тільки окремими діями.

Діяльність є однією з основних умов розвитку психіки дитини, а також одним зі шляхів її вивчення. Провідний вид діяльності дошкільника - гра. Свого розквіту вона до­сягає у середині дошкільного дитинства. Важливе значен­ня для психічного розвитку мають продуктивні види ді­яльності, трудова і навчальна діяльність, передумови яких формуються у дошкільному віці, а також спілкуван­ня як специфічний вид діяльності.